Наши новости:

Международная научная конференции

«ЗАПАДНАЯ БЕЛОРУССИЯ И ЗАПАДНАЯ УКРАИНА В 1939–1941 ГГ.: ЛЮДИ, СОБЫТИЯ, ДОКУМЕНТЫ»

Симоненко Рэм Георгиевич (Киев, д.и.н., профессор, главный научный сотрудник Института политических и социальных проблем имени И.Ф.Кураса НАНУ )

Украинский национализм, униатская церковь и вхождение западноукраинских земель в состав СССР

 1. После установлення власти Гитлера активизировалось сотрудничество ОУН и униатской церкви с фашизмом. Е.Коновалец через С.Бандеру благодарил митрополита А.Шептицкого за его рекомендацию ориентироваться главным образом на Германию в подготовливавшейся войне против СССР: «Час випробував нашу дружбу і співробітництво з німцями, випробувавши показав, що незважаючи на багаторазові спокуси порозумітися з поляками, ми обрали єдино правильну орієнтацію. Цим ми зобов”язані виключно вашій ексцеленції. З почуттям глибокої поваги і синівської любові я часто згадую той день, коли почув від вашої ексцеленції слова про те, що рано чи пізно міжнародні чинники доручать саме німцям знищити більшовицьку Росію. "Німці є найщирішими друзями України, - радили ви мені тоді, - з ними треба шукати контакту і співробітництва". Слова вашої ексцеленції були віщими... Час випробував нашу дружбу і співробітництво з німцями і, випробувавши показав, що незважаючи на багаторазові спокуси порозумітися з поляками, ми обрали єдино правильну орієнтацію. Цим ми зобов”язані виключно вашій ексцеленції. З почуттям глибокої поваги і синівської любові я часто згадую той день, коли почув від вашої ексцеленції слова про те, що рано чи пізно міжнародні чинники доручать саме німцям знищити більшовицьку Росію. "Німці є найщирішими друзями України, - радили ви мені тоді, - з ними треба шукати контакту і співробітництва". Слова вашої ексцеленції були віщими... Так, Німеччина під проводом свого фюрера Адольфа Гітлера перед усім світом взяла на себе цю місію. Вважаю за свій синівський обов”язок доповісти вашій ексцеленції про те, чого ніхто не знає, або знають се тільки ті, хто безпосередньо опрацьовує плани і веде підготовку до здійснення цієї великої мети».

В Берлине по-разному относились к своим прислужникам. "Про Польщу (наказано передати тільки віч-на віч), - не без гордости за свою информированность говорил посланец Коновальца, - В планах фюрера Польща як держава не існує. Велика Німеччина хоче мати спільний кордон з Великою Україною. Цьому будуть передувати різні комбінації з Польщею в залежності від багатьох обставин». Гитлер считал, что подготовил для Варшавы приманку, проглотив которую, подавятся ее правители.

2. Бандера и его шеф заверяли: «Ми будуємо свою діяльність відповідно до планів німецьких державних чинників і за їх вказівками. До 1933 року ми ставили собі за мету об"єднати в ОУН всі боєздатні сили української нації, на еміграції сущі, і вишколити їх для майбутньої війни з совєтами... Німецькі державні чинники, - сообщал Бандера, - дали нам вказівки всіляко посилити нашу протибільшовицьку діяльність на Україні... Посилення протипрольської акції в краї має інше призначення, -докладьівали оуновцьі, - Німецькі державні чинники не потребують організації спеціальної інформативної служби в Польщі, бо вони і так все бачать і знають, що діється в краї і в Польщі в цілому. Крім того, нам наказано збити паху у польського панства, лякати поляків більшовизацією і спонукати їх шукати порятунку у великої Німеччини, Посилення протипольської акції в краї не викликає жодних труднощів».

3. После Мюнхена, несмотря на широко афишируемую дружбу с Варшавой, Гитлер поначалу противился ее стремлению добиться общей границьі с Будапештом (среди причин, которьіми руководствовался фюрер вьделим одну из основных - начавшуюся еще в 1918-1920 гг. «конкуренцию» с Польшей за создание «Великой Украиньї»), санкционировав захват Закарпатья Венгрией лишь после ее согласия присоединиться к «антикоминтерновскому блоку».

4. Следующая тема - провокации Берлина, нападение на Польшу и развязывание второй мировой войны, не только попустительство, но и подталкивание западными державами Гитлера к войне в направлении Востока.

5. Будут показаны причины и обстоятельства, приведшие к заключению советско-германского договора 23 августа 1939 г.

6. Главное внимание уделяется анализу событий 17 сентября 1939 г., приведших к освобождению западноукраинских земель и воссоединению их с Украиной в составе СССР. Приводятся данные не только о настроениях украинского населення (зто основное), но и многих местных поляков в связи с полным поражением Польши в войне против германской агрессией и крахом политики Ю.Бека), Отмечается как реакция большинства западных политиков, так и тогдашняя позиция У.Черчилля. Рассматривается и проблема некоторых перегибов в советизации Западной Украины и Волыни.

7. В заключение раскрывается направленность сегодняшних фальсификаций воссоединения украинских земель в едином государстве.