Ќаши новости:

ћеждународна¤ научна¤ конференции

Ђ«јѕјƒЌјя Ѕ≈Ћќ–”——»я » «јѕјƒЌјя ” –ј»Ќј ¬ 1939Ц1941 √√.: Ћёƒ», —ќЅџ“»я, ƒќ ”ћ≈Ќ“џї

»льюшин »горь »ванович ( иев, д.и.н., зав. кафедрой международных отношений  иевского славистического университета)

јнтирад¤нське п≥дп≥лл¤ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ ≥ Ќ ¬— в 1939-1941 рр. (за документами з арх≥в≥в украњнських ≥ польських спец≥альних служб) 

Ќеспри¤тливий дл¤ ѕольщ≥ переб≥г под≥й вересневоњ воЇнноњ кампан≥њ 1939 р. призв≥в до њњ швидкоњ поразки ≥ територ≥ального под≥лу Ќ≥меччиною та —–—–. Ќа приЇднаних до –ад¤нського —оюзу територ≥¤х —х≥дноњ √аличини та ¬олин≥ опинилос¤ чимало польських оф≥цер≥в, в≥домих громадсько-пол≥тичних д≥¤ч≥в, ¤к≥ залишили ÷ентральну ѕольщу аби уникнути арешт≥в з боку н≥мц≥в. ”же в перш≥ дн≥ по завершенн≥ воЇнноњ кампан≥њ пол¤ки розпочали у Ћьвов≥ та ≥нших зах≥дноукрањнських м≥стах ≥ м≥сцевост¤х п≥дп≥льну д≥¤льн≥сть. ѕроте, через характер д≥й рад¤нського в≥йськово-пол≥тичного кер≥вництва на приЇднаних земл¤х, умови њњ проведенн¤ ви¤вилис¤ непростими. Ќабутий пол¤ками ран≥ше ≥ в зовс≥м ≥нших умовах досв≥д створенн¤ в≥йськових п≥дп≥льних орган≥зац≥й зараз ви¤вивс¤ ц≥лком непридатним.  олишн≥ методи консп≥ративноњ д≥¤льност≥ неминуче призводили до значних ≥ в≥дчутних втрат, ¤ких завдавали њм рад¤нськ≥ служби контррозв≥дки та безпеки.

ƒ≥њ орган≥в Ќ ¬— у «ах≥дн≥й ”крањн≥ по боротьб≥ з антирад¤нським п≥дп≥лл¤м були ефективн≥шими, н≥ж заходи н≥мецькоњ пол≥ц≥њ з л≥кв≥дац≥њ антинацистського опору в √енерал-губернаторств≥. ѕро це св≥дчать данн≥ Ќ ƒЅ —–—–. «г≥дно з ¤кими в≥д вересн¤ 1939 р. ≥ до початку другого кварталу 1941 р. у «ах≥дн≥й ”крањн≥ було знешкоджено д≥¤льн≥сть 340 орган≥зац≥й ≥ груп, заарештовано 9949 член≥в п≥дп≥лл¤.

÷≥ цифри дають чимало п≥дстав замислитись над наступним питанн¤м, ¤кщо наст≥льки активною ≥ всеохоплюючою була боротьба чек≥ст≥в ≥з њх супротивниками в «ах≥дн≥й ”крањн≥, то напевно масштаб антирад¤нськоњ д≥¤льност≥ м≥сцевого польського п≥дп≥лл¤, ¤к м≥ж ≥ншим ≥ украњнського (оун≥вського) д≥йсно становив поважну загрозу дл¤ встановленого тут у 1939 р. режиму. Ќа це запитанн¤, на нашу думку, можна дати ≥ позитивну ≥ негативну в≥дпов≥д≥, кожна з ¤ких матиме рац≥ю.

Ќа перший погл¤д, вдала агентурно-оперативна робота орган≥в Ќ ¬—-Ќ ƒЅ —–—– проти польських п≥дп≥льних орган≥зац≥й ≥ масовий характер арешт≥в, зд≥йснених оф≥ц≥йними ћосквою ≥  иЇвом в њхньому середовищ≥, можуть св≥дчити про те, що польськ≥ плани з проведенн¤ антирад¤нськоњ боротьби значною м≥рою залишилис¤ лише на папер≥. ƒо реч≥, про ц≥ плани, так само ¤к ≥ про характер завдань, визначених дл¤ п≥дп≥лл¤ польським ем≥грантським ур¤дом ≥ в≥йськовим командуванн¤м, ми радше д≥знаЇмос¤ саме завд¤ки опубл≥кованим документам рад¤нських спецслужб, а не з добре в≥домоњ ≥ малочисельноњ польськоњ консп≥ративноњ документац≥њ за 1939-1941 рр., що збереглас¤ в польських арх≥восховищах.

¬т≥м, ц≥ сам≥ документи пов≥домл¤ють про те, що польськ≥ нац≥онал≥стичн≥ формуванн¤ в≥д початку 1940 р. розгорнули активну д≥¤льн≥сть з п≥дготовки збройного виступу, що був запланований на весну того ж року. « ц≥Їю метою вони проводили роботу з накопиченн¤ зброњ та набоњв до нењ; збирали ≥нформац≥ю про м≥сц¤ розташуванн¤ п≥дрозд≥л≥в „ервоноњ арм≥њ та орган≥в Ќ ¬—; складали списки з адресами на командуючий склад арм≥њ, прац≥вник≥в Ќ ¬— ≥ рад¤нсько-парт≥йний актив з метою њх захопленн¤ та знищенн¤ п≥д час збройного повстанн¤; готували на початок повстанн¤ або оч≥куваноњ ними в≥йни м≥ж Ќ≥меччиною ≥ —–—– зд≥йсненн¤ диверс≥йних акт≥в, головним чином, на обТЇктах стратег≥чного значенн¤, на зал≥зничних вузлах та мостах. ќкрем≥ антирад¤нськ≥ орган≥зац≥њ чинили пр¤мий оп≥р в≥йськовим частинам „ервоноњ арм≥њ ≥ м≥сцевим рад¤нським органам шл¤хом збройних напад≥в на ц≥ частини ≥ будинки Ќ ¬— та зд≥йсненн¤ терористичних акт≥в.

ѕор¤д ≥з в≥дзначенн¤м зробленого пол¤ками, варто п≥дкреслити, що вже з другоњ половини 1940 р. д≥¤льн≥сть њх в≥йськового п≥дп≥лл¤ в зах≥дних област¤х ”крањни, Ѕ≥лорус≥њ ≥ у Ћитв≥ була фактично парал≥зована. ¬≥дновленн¤ загальнопольськоњ п≥дп≥льноњ орган≥зац≥њ —оюзу збройноњ боротьби (—«Ѕ) на цих територ≥¤х в≥дбулос¤ вже п≥сл¤ њх захопленн¤ Ќ≥меччиною, ≥ в≥д того часу д≥¤льн≥сть пол¤к≥в спр¤мовуватиметьс¤ проти г≥тлер≥вських окупант≥в.

¬ажливим аспектом в д≥¤льност≥ польського п≥дп≥лл¤ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ в 1939-1941 рр. Ї його взаЇмини з п≥дп≥лл¤м ќ”Ќ та переговори з д≥¤чами ц≥Їњ орган≥зац≥њ, а також з окремими представниками зах≥дноукрањнськоњ громадськост≥, наприклад, з митрополитом ј. Ўептицьким щодо створенн¤ сп≥льного антирад¤нського фронту боротьби.

ѕрац≥вники рад¤нських спецслужб отримували под≥бну ≥нформац≥ю в≥д польських п≥дп≥льник≥в п≥д час њх допит≥в або внасл≥док перехопленн¤ курТЇр≥в, що везли ситуац≥йн≥ донесенн¤ з≥ Ћьвова до ¬аршави. —в≥дченн¤ пол¤к≥в говор¤ть про те, наск≥льки важливе м≥сце в њх консп≥ративн≥й д≥¤льност≥ пос≥дало Уукрањнське питанн¤Ф. ¬одночас звернемо увагу на те, що зг≥дно ≥з твердженн¤ми самих польських п≥дп≥льник≥в напередодн≥ нападу Ќ≥меччини на —–—– Їдину поважну антирад¤нську силу в «ах≥дн≥й ”крањн≥ становила лише ќ”Ќ.

” звТ¤зку з цим в≥дзначимо, що нагальною потребою ≥сторичноњ науки та джерелознавства Ї п≥дготовка зб≥рник≥в документ≥в за участю арх≥в≥ст≥в ¤к ‘—Ѕ –‘, так ≥ —Ѕ ”крањни, в ¤ких йшлос¤ б про боротьбу рад¤нських спецслужб упродовж 1939-1941 рр. в «ах≥дн≥й ”крањн≥ саме проти оун≥вського п≥дп≥лл¤. Ќа наш погл¤д, в≥дсутн≥сть таких зб≥рник≥в викликана тим, що рос≥йська оф≥ц≥йна ≥стор≥ограф≥¤ сьогодн≥ вже погоджуЇтьс¤ оц≥нювати польське п≥дп≥лл¤ того пер≥оду ¤к таке, що проводило, насамперед, патр≥отичну д≥¤льн≥сть на користь ѕольщ≥. ѕро оун≥вську консп≥рац≥ю рос≥йськ≥ ≥сторики ще й дос≥ згадують переважно в контекст≥ колаборац≥њ народ≥в —–—– з г≥тлер≥вц¤ми у 1939-1945 роках. ¬ин¤ток можуть становити лише окрем≥ прац≥.

¬арто, ¤к нам здаЇтьс¤, з цього приводу п≥дкреслити, що украњнськ≥ досл≥дники схильн≥ нин≥ називати колаборац≥он≥змом лише таке добров≥льне сп≥вроб≥тництво з н≥мецькими окупантами, що пр¤мо спри¤ло зм≥цненню встановленого ними режиму або було обумовлено особистою вигодою сп≥впрацюючого.

“ак само варто п≥дкреслити, що поза увагою оф≥ц≥йноњ рос≥йськоњ ≥стор≥ограф≥њ дос≥ залишаЇтьс¤ проблематика украњнсько-польського м≥жнац≥онального конфл≥кту в роки в≥йни. ѕринаймн≥ останн¤ не подаЇ цей конфл≥кт ¤к суперечку м≥ж украњнськими ≥ польськими патр≥отичними збройними формуванн¤ми за земл≥, на ¤к≥ мали п≥дстави претендувати обидв≥ сторони. “акий погл¤д на проблему можна по¤снити лише тим, що боротьба за «ах≥дну ”крањну ≥ «ах≥дну Ѕ≥лорус≥ю в контекст≥ тод≥шн≥х под≥й рос≥йськими ≥сториками розгл¤даЇтьс¤ виключно п≥д кутом зору московських ≥нтерес≥в та пр≥оритет≥в, тобто ¤к  Уреванш за поразку у рад¤нсько-польськ≥й в≥йн≥ 1919-1920 рр. ≥ поверненн¤ втрачених у результат≥ зовн≥шньоњ агрес≥њ територ≥йФ.

ѕ≥дсумовуюч≥ д≥¤льн≥сть антирад¤нського п≥дп≥лл¤ на територ≥њ «ах≥дноњ ”крањни у 1939-1941 рр. в≥дзначимо, що головне завданн¤ м≥сцевих ¤к украњнських (ќ”Ќ), так ≥ польських (—«Ѕ) п≥дп≥льник≥в зводилос¤ до накопиченн¤ сил та чеканн¤ на можливу в найближчому майбутньому в≥йну проти —–—– њхн≥х союзник≥в, коли б ц≥ сили могли знадобитис¤. ¬ украњнському випадку таким союзником була Ќ≥меччина, а в польському Ц ¬еликобритан≥¤.

—пецпов≥домленн¤ наркома внутр≥шн≥х справ ”–—– ≤. —Їрова, а також карно-сл≥дч≥ справи член≥в украњнськоњ ≥ польськоњ консп≥рац≥њ, складен≥ органами Ќ ¬— упродовж 1940-1941 рр., з ¤кими нам довелос¤ частково ознайомитис¤, дають п≥дстави стверджувати, що були у д≥¤ч≥в антирад¤нського п≥дп≥лл¤ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ й плани з п≥дготовки повстанн¤ (нав≥ть в самому Ћьвов≥), зд≥йсненн¤ численних саботажно-диверс≥йних акц≥й (в польському випадку йшлос¤ про диверс≥њ на зал≥зниц≥ з метою запоб≥ганн¤ надходженню нафти та ≥ншоњ сировини ≥з —–—– до Ќ≥меччини), орган≥зац≥њ теракт≥в на прац≥вник≥в Ќ ¬— та м≥л≥ц≥њ, зрештою, проведенн¤ розв≥дки на рад¤нських в≥йськових об'Їктах тощо.

¬т≥м д≥йсн≥ масштаби антирад¤нськоњ д≥¤льност≥ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ в цей пер≥од ви¤вилис¤ м≥зерними. „и не найгучн≥шою спробою збройного виступу, наприклад, пол¤к≥в стали њх д≥њ по захопленню в≥йськового складу з≥ зброЇю у м. „ортков≥ на “ерноп≥льщин≥ 21-22 с≥чн¤ 1940 р. „ерез слабку п≥дготовку Уповстанн¤Ф та багато ≥нших, переконан≥, зрозум≥лих чинник≥в, воно не мало жодних шанс≥в на усп≥х.

—под≥ваЇмось, що реал≥зуЇмий в останн≥ роки зусилл¤ми польських, украњнських та рос≥йських спецслужб сп≥льний проект з публ≥кац≥њ ран≥ше нев≥домих документ≥в з цих в≥домств ≥  надал≥ в≥дкриватиме зав≥су таЇмниц≥ над траг≥чними под≥¤ми цього пер≥оду, дозволить дати обТЇктивн≥шу оц≥нку люд¤м, котр≥ брали в них участь, спри¤тиме створенню дов≥рлив≥ших взаЇмин м≥ж ”крањною, ѕольщею та –ос≥Їю.